Що можуть зробити батьки, підтримуючи учнів, в ході ЗНО.
В епоху технологічних рішень перехід на
дистанційний графік навчання є для нашого суспільства новим та з певними незручностями, але не є проблемою.
Для одинадцятикласників та їхніх батьків карантин – це змішані відчуття,
переживання. Важливо розуміти, що для успішного проходження зовнішнього
незалежного оцінювання, окрім знань, майбутнім абітурієнтам потрібен також
психологічний спокій і чіткий алгоритм підготовки до іспитів.
Тестування, іспити – це вид роботи, який
викликає хвилювання у людини незалежно від інтелекту, статті, віку, статусу. Це
фізіологічна реакція перед невідомим. Це природньо.
Зовнішнє незалежне оцінювання - це
можливість не лише перевірити свої знання, а й один з кроків переходу на вищий
ступінь досягнення своєї життєвої мети. Це також тренування вгамовувати страх
та хвилювання. Отже, це потрібно.
В такому випробуванні звичайно ж діти потребують підтримки з боку
дорослих – батьків, педагогів.
Поки що в юнацькому віці самооцінка
залежить від зовнішнього результату. Тому складніше буде тим дітям та сім'ям, де не дають права на
помилку.
Тому буде доречно батькам з ролі Критика переміщатися в роль Підтримувача. Фокусувати увагу на тому, що в дитини виходить. Фіксувати будь-які успіхи. Дуже важливо відчути, наскільки самооцінка дитини залежить від успішності. Якщо залежить — для випускника це додаткове навантаження. Важливо повертати собі стан, у якому ми, хай не вголос, хай усередині себе, могли б сказати дитині: "Ти — це ти. Я — це я. Я завжди радий твоїм успіхам. Але я знаю, що це твої досягнення. І від будь-яких твоїх складних виборів і досвідів — ти не станеш меншим, гіршим і я не вийду з контакту з тобою". Дорослим важливо пам'ятати, що діти часто маскують свою тривогу і напругу показною байдужістю, опором, агресією.