Педагогам

 

ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки;

2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше;

3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів. Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані;

4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини;

5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигорання. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день;

6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння;

7. Категоричним правилом має стати відмова від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою;

8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

Пам’ятайте: «Це ваше життя, і ви живете тільки один раз!»

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВЧИТЕЛЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ ЧАС

1. Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою;

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття;

3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка;

4. Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому вірити у власні сили;

5. Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти;

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності;

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього;

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.

РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

ü  Працюйте над формуванням колективу через різноманітні доручення, змінюючи групи;

ü  Розвивайте почуття колективізму через спільну турботу про престиж класу (зовнішній вигляд, успіхи в навчанні, максимальна участь у святах, естафетах, конкурсах);

ü  Пріоритет віддавайте індивідуальній роботі (спостереження, бесіди, анкетування, доручення);

ü  Уникайте «гострих» кутів, проявляйте стриманість, терплячість;

ü  Пам'ятайте: діти потребують ласки, ніжності, співучасті, турботи;

ü  Вчасно й мудро підтримуйте дитячу активність;

ü  Не забувайте: формування класного, батьківського колективу не менш важливе, ніж дитячого. Ретельно готуйтесь до батьківських зборів, проводьте сімейні вечори, активно залучайте батьків і вчителів-предметників до життя класу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-ИХ КЛАСАХ  З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

Ø  Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах і на початку постарайтеся не відступати від неї;

Ø  Якщо у вас виникли проблеми з учнем порадьтеся з класним керівником, психологом;

Ø  Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов дитини, ніж потім подолати недовіру;

Ø  Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, хвилинки релаксації, фізкульт. хвилинки, загадки-цікавинки, хвилинки гумору;

Ø  Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання;

Ø  Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками;

Ø  Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів;

Ø  Розробіть відповідний роздатковий матеріал;

Ø   Забезпечуйте систематичне повторення;

Ø  Уникайте перевантаження дітей;

Ø  Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах;

Ø  Любіть своїх вихованців.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ

1. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції;

2. Порівнюйте роботу учня лише з його по передніми роботами, а не з роботами інших;

3. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи»;

4. Хваліть учня за найменші досягнення;

5. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її наслідки;

6. Створюйте ситуації успіху;

7. Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані;

8. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом;

9. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію;

10. Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах);

11. Надавайте учням можливість висловлювані свої думки, підкреслюйте цінність почутого.