·
Подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та
значного скупчення людей.
·
Частіше обнімайте та притуляйте дитину до себе.
·
Говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом.
·
Приділяйте дитині якомога більше часу та уваги.
·
Постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці.
·
Поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося.
·
Намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із
братами, сестрами, близькими.
·
Дотримуйтеся звичного режиму життєдіяльності дитини.
·
Відповідайте на запитання дитини про події, що відбулися, простими словами,
без подробиць, що можуть її налякати.
·
Дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно.
·
Будьте терплячими, якщо дитина повертається до поведінки, яка властива
дітям молодшого віку.
·
Створюйте умови для ігор та відпочинку дитини.
·
Допоможіть дитині займатися звичними для неї справами.
·
Поясніть дитині, що сталося і що відбувається в цей момент.
·
Дозвольте дитині сумувати, не чекайте, що вона виявиться сильною.
·
Вислуховуйте думки і страхи дитини без осуду.
·
Чітко визначте для дитини правила поведінки.
·
Запитайте дитину, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть,
як поводитися, щоб бути в безпеці.
·
Заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку
можливість.
· Намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців,
від розпитування сторонніми про травмуючі події тощо.
